Кафедра розташована на базі травматологічного відділення для дорослих, травматологічного відділення для дітей, травматологічних пунктів для дорослих і дітей лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці.
Адреса кафедри: вул. Фастівська, 2, м. Чернівці, 58023, Україна.
Історія та здобутки кафедри
Створення нових технологій лікування переломів кісток та їх наслідків завжди було і, напевне, буде в майбутньому основним рушієм прогресу, як у клінічній медицині, так і в плані наукових досліджень. Яскравим підтвердженням цього були роботи Гофмана (1935 рік – стрижньовий апарат зовнішньої фіксації), Кюнчера (1940 рік – інтрамедулярний остеосинтез), Даніса (1947 рік – накістковий остеосинтез), Ілізарова (1952 рік – спицевий апарат зовнішньої фіксації), Чарнлі (1963 рік – цементне ендопротезування кульшового суглоба). Слід відмітити, що після кожного з перерахованих нововведень, як шлейф комети, розгорталися обширні наукові дослідження.
Саме тому розробка та наукове обґрунтування нових технологій хірургічного лікування переломів лягли в основу науково-практичної діяльності кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії, історія якої налічує 40 років.
Почалася вона 20 жовтня 1944 року, коли постановою Ради Народних Комісарів УРСР започатковано діяльність Чернівецького державного медичного інституту на базі другого Київського.
Заняття з травматології та ортопедії в 1944 році зі студентами в навчальному закладі проводив хірург за фахом, асистент кафедри госпітальної хірургії А.Д. Гульман.
У 1946 році в Чернівецькому державному медичному інституті при кафедрі госпітальної хірургії організовано курс травматології і ортопедії, який очолив доцент А.В. Ага.
Спеціалістів ортопедів-травматологів у той час не було, хворим надавали допомогу загальні хірурги. У зв’язку з цим на базі клініки госпітальної хірургії було створено травматологічне відділення на 25 ліжок. Воно стало організаційним центром ортопедо-травматологічної допомоги в області, на його базі було розпочато підготовку перших спеціалістів.
Доцент А.В.Ага зіграв велику роль у становленні ортопедо-траматологічної служби на Буковині, являючись обласним ортопедом-травматологом. Більшість ортопедів-травматологів, які почали працювати в нашій області, були його вихованцями. Він проводив велику роботу щодо організації лікування хворих на кістковий туберкульоз. З його участю в 1946 р. створено дитяче кістково-туберкульозне відділення на 25 ліжок, відкрито на території області 4 санаторії. У 1956 р. при обласному протитуберкульозному диспансері було організовано стаціонар на 75 ліжок для кістково-туберкульозних хворих, в якому широко застосовувалися хірургічні методи лікування: резекції великих суглобів, некректомія, операції на хребті.
Разом із доцентом А.В. Ага на базі обласної лікарні працювали асистенти, кандидати медичних наук В.Є. Денисенко та І.М. Рубленик.
Наукові дослідження, у той час, стосувалися питань репаративної регенерації кісткової тканини при ксенотрансплантації, вивчення віддалених результатів оперативного лікування переломів шийки стегнової кістки (А.В. Ага). У цей же період асистент В.Е. Денисенко розробив оригінальну технологію та пристрій для остеосинтезу шийки стегна, що суттєво покращало результати лікування цієї тяжкої травми, він займався також консервуванням кісткових та сухожильних трансплантатів з метою їх використання при реконструктивних операціях на опорно-руховому апараті. Проводилися наукові роботи з розробки та удосконаленню технологій заглибного та позаосередкового компресійного остеосинтезу (І.М. Рубленик).
Важливим етапом в історії розвитку травматології та ортопедії на Буковині стала організація у вересні 1970 року кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії, згідно з наказом МОЗ УРСР. Очолив колектив кафедри д.мед.н., професор П.С. Драчук.
На посаду доцента було обрано Г.Є. Дудка, а на посадах асистентів залишилися кандидати медичних наук В.Є. Денисенко, І.М. Рубленик, Р.В. Сенютович. Згодом ряди кафедри поповнили асистенти, кандидати медичних наук П.С. Бородавка (1973), А.Т. Зінченко (1976). Асистент Р.В. Сенютович у цей час перейшов працювати на кафедру госпітальної хірургії. Він був завідувач кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії.
Професор П.С. Драчук закінчив Чернівецький державний медичний інститут у 1952 р. з відзнакою. Як спеціаліст ортопед-травматолог та як науковець Петро Степанович сформувався, працюючи на Донбасі. Він був керівником клініки кістково-суглобового туберкульозу, клініки ортопедії та травматології для дорослих Донецького науково-дослідного інституту травматології та ортопедії. У 1961 році захистив кандидатську дисертацію на тему “Переломи кісток таза, без пошкодження тазових органів, у шахтарів”, а 1968 році – докторську дисертацію на тему “Пошкодження кісток таза”. З 1970 по 1985 роки П.С. Драчук працює на посаді завідувача кафедри, а потім – на посаді професора кафедри. У 1979 році він нагороджений знаком “Відмінник охорони здоров’я”, а в 1983 році йому присвоєно почесне звання “Заслужений працівник вищої школи УРСР”.
З організацією кафедри визначився її основний науковий напрямок: розробка нових технологій використання полімерних матеріалів для остеосинтезу та ендопротезування, експериментальне та клінічне обґрунтування нових технологій заглибного та позаосередкового остеосинтезу при переломах кісток та їх наслідках.
З 1986 по 2007 роки кафедру очолював д.мед.н., професор, академік АННП України І.М. Рубленик.
Науковий інтерес кафедри у цей період складала розробка варіантів малоінвазивного остеосинтезу, зокрема блокуючого інтрамедулярного металополімерного остеосинтезу, накісткового остеосинтезу подвійною деротаційною пластиною, інструментарію і конструкцій для їх виконання, велись пошуки математичного обґрунтування (у співпраці з Чернівецьким Національним університетом, кафедрою фізики, доктором технічних наук О.Г. Шайко-Шайковським) та розробки принципово нових напрямків остеосинтезу. На кафедру прийняті нові асистенти – І.С. Олексюк (1987) та В.Л. Васюк (1991), які на даний момент обіймають відповідно посади доцента та завідуючого. Згодом на кафедру прийшли нові співробітники – асистенти І.М. Циркот (1994), доцент М.В. Гасько (1995), асистент Я.М. Васильчишин (1997), доцент П.Є. Ковальчук (1997), асистенти С.В. Білик (1998) та Дудко О.Г. (2007), Тулюлюк С.В. (2008), Марчук О.Ф. (2016).
Наукові дослідження кафедри в цей період складають пошук та розробку нових технологій лікування переломів, зокрема блокуючого інтрамедулярного металополімерного остеосинтезу, накісткового стабільно-функціонального остеосинтезу подвійною деротаційною пластиною. І.М. Рублеником вперше в Радянському Союзі були розроблені та впроваджені в клініку технічні засоби і методики блокуючого інтрамедулярного метало-полімерного остеосинтезу, отримано 12 авторських свідоцтв на винаходи. Як наслідок вдалося в 1,5-2 рази скоротити терміни непрацездатності хворих із найбільш складними переломами довгих кісток кінцівок. Розроблені методи отримали визнання в Україні та за її межами.
Біомеханічні дослідження та клінічні спостереження над оперованими хворими дозволили захистити дві докторські (І.М. Рубленик, В.Л. Васюк) та шість кандидатських дисертацій (В.В. Паладюк, І.М. Циркот, М.В. Гасько, Ковальчук П.Є., Білик С.В., Васильчишин Я.М.).
Доктор медичних наук, професор Г.Є. Дудко розробив та впровадив новітні на той час технології полімерного ендопротезування головки променевої кістки, полімерно-металічного ендопротезування головки стегнової кістки. Була розроблена технологія фіксації головки ендопротеза за допомогою штучної зв’язки, котра з’єднується з кульшовою западиною, що давало можливість з перших днів після операції мобілізувати хворих. Ним же запропоновані новітні технології остеосинтезу конструкціями з полігліколіду – полімерного матеріалу, що розсмоктується в живому організмі. Вперше в Чернівецькій області було використано при проведенні травматологічних та ортопедичних операцій ЕОП (електронно-оптичний перетворювач рентгенівських промінів), виконано артроскопію колінного суглобу (В.Л. Васюк).
З 1998 по 2005 роки Дудко Г.Є. очолював новостворену кафедру екстремальної і військової медицини, фізичної культури і здоров’я, одночасно являючись професором кафедри.
Доктор медичних наук, професор Г.Є. Дудко розробив та впровадив новітні на той час технології полімерного ендопротезування головки променевої кістки, полімерно-металічного ендопротезування головки стегнової кістки. Була розроблена технологія фіксації головки ендопротеза за допомогою штучної зв’язки, котра з’єднується з кульшовою западиною, що давало можливість з перших днів після операції мобілізувати хворих. Ним же запропоновані новітні технології остеосинтезу конструкціями з полігліколіду – полімерного матеріалу, що розсмоктується в живому організмі.
З 1998 по 2005 роки Дудко Г.Є. очолював новостворену кафедру екстремальної і військової медицини, фізичної культури і здоров’я, одночасно являючись професором кафедри.
Васюк Володимир Леонідович, українець, народився 18 листопада 1954 року у місті Чернівці.
У 1977 р. з відзнакою закінчив Чернівецький державний медичний інститут, після чого за направленням проходив інтернатуру та 3 роки працював ординатором травматологічного відділення у м. Черкаси.
У 1981 році поступив у клінічну ординатуру на кафедру травматології, ортопедії та ВПХ Чернівецького медичного інституту, де ґрунтовно підвищив професійну кваліфікацію та залучився до наукової роботи, отримав перші патенти та опублікував статті.
Після клінічної ординатури працював лікарем травматологом міської клінічної лікарні №1 м. Чернівці. З 1986 по 1990 рік навчався в аспірантурі Київського інституту травматології та ортопедії, де у 1990 році захистив кандидатську дисертацію «Клініко-експериментальне обґрунтування полімерного та металополімерного остеосинтезу переломів великогомілкової кістки».
Подальший трудовий шлях пов'язаний з викладацькою роботою:
1991 р. – 2000 р. – асистент кафедри травматології, ортопедії та ВПХ Чернівецького державного медичного інституту. 2000 р. – 2007 р. – доцент кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії Буковинської державної медичної академії.
У 2007 році захистив докторську дисертацію «Нові технології в лікуванні переломів кісток та їх наслідків», після чого у 2007 р. відновив та очолив роботу кафедри травматології, ортопедії та нейрохірургії як самостійного підрозділу після двохрічної перерви, коли колектив кафедри входив у склад кафедри хірургії.
Професором В.Л.Васюком видано 4 монографії, 1 книгу, 1 національний підручник (у співавторстві), 3 навчальних посібники з грифом МОН, 34 патентів та авторських свідоцтв на винаходи, 256 наукових праць, 12 друкованих праць навчально-методичного характеру.
Під керівництвом професора В.Л.Васюка його учнями виконано 8 кандидатських дисертацій.
Лікарський стаж – 46 років.Провідний фахівець з впровадження новітніх технологій хірургічного лікування переломів та їх наслідків, ендопротезування суглобів, артроскопії. Неодноразово стажувався в Швеції, Польщі, Чехії. Виконав понад 2500 оперативних втручань найвищої категорії складності з використанням сучасних технологій.
Професор В.Л.Васюк є членом Правління Української асоціації ортопедів-травматологів, Головою обласного осередку цієї ж організації, членом атестаційної комісії Головного управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, координатором програми обміну знаннями між Буковинським державним медичним університетом і Шведською клінікою Ангельхольм, членом Вченої ради, наукової та центральної методичної комісій.
Питаннями лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату займається асистент Циркот І.М., який володіє методами мануальної терапії та прикладної кінезіології і широко застосовує їх в клінічній практиці. При кафедрі проходять очний цикл навчання лікарі-інтерни з спеціальностей „ортопедія та травматологія” та „сімейний лікар”; працює науковий студентській гурток, існує можливість стажування клінічних ординаторів, магістрантів, аспірантів.
Кафедра постійно підтримує зв’язки з Київським інститутом травматології та ортопедії (директор Гайко Г.В. – випускник Буковинської медичної академії), Чернівецьким Національним університетом імені Ю. Федьковича (кафедра фізики).
Міжнародні зв’язки: Швеція, Німеччина, Польща.
На сьогоднішній день, найбільш актуальним і перспективним вважають напрямок розвитку технологій мало- та мінімально-інвазивного остеосинтезу, на основі чого виконано і захищено докторську дисертаційну роботу на тему: “Нові технології в лікуванні переломів кісток кінцівок та їх наслідків” (Васюк В.Л.). В основу роботи покладена розробка та обґрунтування технологій закритого малоінвазивного остеосинтезу переломів кісток. Клінічний матеріал охоплює 782 прооперованих пацієнти. Запропоновано та впроваджено технології закритого остеосинтезу епіметафізарних переломів, закритого інтрамедулярного остеосинтезу переломів плечової кістки, закритого та напіввідкритого остеосинтезу переломів стегнової кістки, закритого та напіввідкритого остеосинтезу переломів великогомілкової кістки.
У 1968 році при кафедрі нервових хвороб та психіатрії Чернівецького державного інституту було створено курс нейрохірургії, який очолив доцент Д.В. Куліков. У 1997 році курс було приєднано до кафедри травматології та ортопедії, а з 1998 року завідувачем курсу нейрохірургії призначено доцента В.Я. Шутку. Наукова робота нейрохірургів стосується вивчення особливостей клінічного перебігу пошкоджень центральної нервової системи при поєднаній травмі.
Кафедра завжди приділяла велику увагу підготовці висококваліфікованих кадрів для роботи в лікувальних закладах міста та області. За період її існування 14 лікарів пройшли підготовку в клінічній ординатурі, більш ніж 40 лікарів навчалися на місячних курсах первинної спеціалізації.
На даний час спеціалізовану допомогу населенню області надають 74 лікарі, серед яких 8 співробітників кафедри. В області працюють два доктора та 7 кандидатів наук, 31 лікар вищої та 28 – першої категорії. Всі лікарі пройшли спеціалізацію з травматології та ортопедії, систематично підвищують свою кваліфікацію на базах науково-дослідних інститутів, інститутів удосконалення лікарів та на базі кафедри нашого університету. В області створена розвинута мережа спеціалізованих кабінетів у поліклініках та стаціонарах відділень для ортопедо-травматологічних хворих. Так, якщо в 1950 р., в області було 90 ліжок, то у 2003 р. їх стало 340, причому 280 ліжок знаходяться в 6 спеціалізованих відділеннях.
Наявність матеріальної бази та кваліфікованих кадрів дозволили за останні роки значно покращати якість лікування травматологічних та ортопедичних хворих. Свідченням цього є одні з найнижчих в Україні показники первинної інвалідності від травм опорно-рухового апарату, тривалості стаціонарного та амбулаторного лікування.
Отримані результати стали можливими перш за все завдяки широкому впровадженню наукових розробок кафедри, а також методик, запропонованих науково-дослідними інститутами України та країн СНД, провідними спеціалістами країн Європи
Співробітниками кафедри організовано та проведено в 1989 році на базі Чернівецького державного медичного інституту Пленум науково-медичного товариства травматологів-ортопедів України, у 1996 році Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Актуальні проблеми гематогенного остеомієліту”, у 1998 році наукову конференцію “Актуальні питання травматології та ортопедії”. Протягом 2000 – 2009 років співробітники кафедри брали активну участь в організації та проведенні Міжнародних Україно-Шведських симпозіумів “Актуальні питання сучасної медичної допомоги населенню”.
У квітні 2003 р., за ініціативи співробітника кафедри Я.М. Васильчишина, було відкрито центр травматології та ортопедії «Angelholm».
У центрі широко виконуються операції ендопротезування кульшового та колінного суглобів, складні ортопедичні операції при захворюваннях та наслідках травм опорно-рухового апарату, артроскопічна діагностика та лікування травм колінного суглоба та їх наслідків.
На ХІІ і ХІІІ, ХIV, XV, ХVІ, ХVІІ з’їздах травматологів-ортопедів України наукові розробки кафедри визнані пріоритетним і перспективним напрямком в оперативній травматології і ортопедії.
У квітні 2017 році на базі Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання травматології та остеосинтезу».